Алексей Калинович,Ваша жизнеутверждающая позиция, трудолюбие, оптимизм, стремление преодолеть все трудности и добиться победы, являются путеводной звездой на протяжении Вашей жизни и помогают в достижении спортивных успехов воспитанникам школы.
Всю свою жизньВы посвятили одному из благороднейших дел - воспитанию молодого поколения. Вашеотношение к развитию физической культуры и спорта в Одесской области, отличные организаторские способности, принципиальность в решении вопросов завоевали глубокое уважение спортивной общественности области и Украины.
Ваша трудовая и общественная деятельность способствуют высоким спортивным достижениям спортсменов и массового развития гребли на байдарках и каноэ.
Мы уверены, что Выи впредь будете отдавать все свои силы, знания, энергию делу дальнейшего подъема мастерства спортсменов.
Мы желаем Вамеще долгие годы сохранять бодрость духа.
На виконання Указу Президента України «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні» від 11 лютого 2015 року №69/2015, з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України, в нашій державі встановлено День Героїв Небесної Сотні, який відзначатиметься щорічно 20 лютого.
З цієї нагоди у КЗО КРР «Вилківська ДЮСШ» встановлений стенд вшанування подвигу учасників Революції гідності та героїв Небесної сотні, а також проведені бесіди, під час яких учні – спортсмени та тренери – викладачі школи прослухали вірші, написані Небесній Сотні, переглянули відеофільм "Вшанування пам'яті загиблих" вшанували загиблих хвилиною мовчання. Завдяки заходу пам’яті героїв майдану «Небесна сотня» діти не лише зрозуміли, хто такі патріоти, а й своєю дитячого душею відчули силу гідністі, відданісті та патріотизму.
Як велично сьогодні звучать слова Бориса Грінченка: "Кожен повинен боронити свій рідний край, не жаліючи життя». «Небесна Сотня» - це Герої нашого часу!
15 февраля 2015 года исполняется 26 лет со дня вывода советских войск из Афганистана. Советские войска на территории Афганистана воевали девять лет, один месяц и девятнадцать дней–с 1979 по 1989 гг.
День 15 февраля – это не только дань памяти всех погибших, но и выражение глубочайшей признательности и благодарности всем вернувшемся домой, кто честно и мужественно исполнил свой воинский долг в Демократической Республике Афганистан.
546255 человек прошло через горнило афганской войны, из них - 9511 убитых в боях, 2386 умерших от ран, 8173 умерших от болезней, 1739 погибших в авариях, катастрофах, покончивших жизнь самоубийством, 312 пропавших без вести, 49985 раненых, 6669 инвалидов – вот жестокая цена той войны.
Для нас война в Афганистане – история. История, написанная кровью солдат и слезами матерей, обелисками со звёздочками и фронтовым ветром, ворвавшимся в нашу жизнь стихами и песнями. Но эту историю должен знать каждый уважающий себя человек, потому что это история нашей Родины, наших родных, близких, знак уважения. В афганской войне погибло около 15 тысяч человек, из них 3,5 тысяч жителей Украины, 6 человек жителей Килийского района, 1 из них житель нашего города, Вадим Маслеников.
Когда закончилась война, солдаты, сержанты, офицеры с чувством исполненного долга вернулись на родную землю. Их грудь украсили ордена и медали. Награды за мужество, отвагу и честь. Началась спокойная мирная жизнь. Они сумели преодолеть физические и духовные травмы и, опираясь на свою солидарность и взаимную поддержку, надежно стоят на ногах и в гражданской жизни стали настоящими мужчинами – сильными, надежными мужами. Но только память о той далекой Афганской войне жива и стереть ее не смогут ни годы, ни расстояния. У войны своя жатва. И, прикоснувшись к человеку однажды, она бесконечно долго держит его в своих леденящих руках.
ВСПОМНИМ:
ДАВИДЕНКО Иван Васильевич - родился 20.01.1961 г. В Афганистан направлен в феврале 19809 года. Погиб 23 августа 1980 года.
ЗАЕЦ Юрий Дмитриевич – родился 04.04.1959 г. В Афганистан направлен в феврале 1980 года. Погиб 16 сентября 1980 года.
НИКОЛЕНКО Александр Федорович - родился 02.05.1960 г. В Афганистан направлен в феврале 1980 года. Погиб в октябре 1980 года.
МАСЛЕННИКОВ Вадим Валерьянович - родился 09.11.1960 г. В Афганистан направлен в феврале 1980 года. Погиб 6 ноября 1980 года.
КАРАДОБРИ Сергей Дмитриевич – родился 01.02.1963 года. В Афганистан направлен в мае 1981 года. Погиб 6 декабря 1981 года.
МОНАСТЫРСКИЙ Виталий Степанович – родился 14.04.1965 года. В Афганистан направлен в ноябре 1983 года. Погиб 8 сентября 1984 года.
2 февраля, в ДТП вблизи села Лозоватка, что на Днепропетровщине, погиб известный украинский певец, настоящий украинец и патриот своего государства, – лидер группы «Скрябин» Андрей «Кузьма» Кузьменко
Державного Гімну України Михайла Вербицькогота у зв’язку з 150-ю річницею першого публічноговиконання національного гімну «Ще не вмерла Україна і слава, і воля …»
На виконання Указу Президента України Петра Порошенка «Про відзначення 200-річчя від дня народження Михайла Вербицького та 150-ї річниці першого публічного виконання національного гімну», в КЗО КРР «Вилківська ДЮСШ» проведені тематичні бесіди з учнями – спортсменами із вивчення і популяризації творчої спадщини Михайла Вербицького та історії створення національного гімну.
Наші учні - спортсмени свято чтуть державні символи України, на кожному проведеному святі відбувається урочистий винос флагу України, обов’язково звучить гімн, в школі оформлений куточок національної символіки України.
Довідково
Михайло Вербицький – український композитор, хоровий диригент, священик, громадський діяч, автор гімну України «Ще не вмерла Україна». Створив чимало літургійних композицій, написав музику до більш ніж 20 вистав. Михайло Вербицький - автор кантати «Заповіт» на слова Тараса Шевченка. Цей музичний твір призначений для хорового виконання. Кантата вперше прозвучала на Шевченківському концерті у Львові у 1868 році.
В останні роки життя композитор займався педагогічною діяльністю та писав статті. Помер у селі Млинах (тепер на території Підкарпатського воєводства Польщі).
ГІмн УкраЇни
Ще не вмерли України ні слава, ні воля.
Ще нам, браття українці, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону,
В ріднім краю панувати не дамо нікому;
Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,
Ще у нашій Україні доленька наспіє.
Душу, тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
А завзяття, праця щира свого ще докаже,
Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже,
За Карпати відоб'ється, згомонить степами,
України слава стане поміж ворогами.
Душу, тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду
27 січня відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Холокосту. В КЗО КРР «Вилківська ДЮСШ» були проведені години спілкування з метою ознайомлення учнів - спортсменів з темою Холокост як одним із прикладів жорстокого ставлення фашистів до людей; для розвитку вміння вислуховувати іншу людину, здібності до співчуття, співпереживання; навчити захищати ідеї гуманізму.
Година спілкування
Спочатку вони прийшли за євреями. Я мовчав - я не був євреєм. Потім вони прийшли за комуністами. Я мовчав - я не був комуністом.
Потім вони прийшли за профспілковими працівниками . Я мовчав - я не був профспілковим працівником. Потім вони прийшли за мною. Але вже не залишилося нікого , хто міг би мені допомогти. Пастор Мартін Німеллер
Пам'ять про Голокост необхідна , щоб наші діти ніколи не були жертвами, катами або байдужими спостерігачами. І. Бауер
27 січня відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Холокосту. Цей день було вибрано саме тому, що саме в цей день 1945 року Радянська Армія звільнила один з найбільших фашистських таборів смерті Освенціум, який називають «фабрикою смерті». За час його існування в ньому загинуло близько 2 мільйонів людей, більшість з них були євреї.
Сьогодні, коли світ гуде від потрясінь – революції, національні вибухи , релігійна нетерпимість, – ми будемо знову говорити про Холокост,що знищив 6 мільйонів людей. Не для того, щоб виховувати ненависть до вбивць. З ненависті нічого доброго не виростає. Мова йтиме не тільки проте, що зло руйнує, а й про те, що добро все-таки може і перемагати.
Ми разом повинні навчитися розуміти історію Холокосту, жахливу історію знищення.
«Холокост», – цим грецьким словом, що в перекладі означає «всеспалення» або «знищення вогнем» – прийнято називати трагедію євреїв, загиблих від рук фашистів у роки 2 - ї Світової війни.
У ніч з 9 на 10 листопада 1938 року по всій Німеччині організовані банди зі свастикою на рукавах почали громити магазини, що належали євреям, палили синагоги. Так почався Холокост всеспалення –Холокост Бабиних Ярів і Освєнцимів.
Бабин Яр – ярна північно-західній околиці Києва, де протягом кількох днів було розстріляно 70 тисяч мирних жителів з них - 33 тисячі євреїв.
Відправляючи своїх солдатів в похід, Гітлер проголошував, що звільняє їх від химери, яка називається совістю. Це означало: будь гірше звіра, вбивай без оглядки, грабуй, пали, насилуй, глумися над стражданням беззахисних жінок, старих, дітей. І фашисти точно слідували виконанню цієї вказівки: чоловіче населення у віці від 14 до 60 років зганяли на площі, перетворені на кладовища . Розстрілювали і закидали гранатами дітлахів з дитячих будинків, старих з будинків престарілих, хворих. Жінок вбивали на вулиці.
Тисячі людей відправляли в табори смерті, де знищ
... Читать дальше »
